уподобання

уподобання (228) < польськ. upodobanie — задоволення, приємність [MО,V]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уподобання — уподо́бання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. уподобання — (естетичне) смак; ФР. потяг, прихильність, прив'язання, слабість <н. мати уподобання>; п! СИМПАТІЯ. Словник синонімів Караванського
  3. уподобання — Бажання, вподобання, зацікавленість, зацікавлення, нахил, смак, смаківщина, схильність Словник синонімів Вусика
  4. уподобання — [ўподобан':а] = вподобання -н':а, ор. -ан' Орфоепічний словник української мови
  5. уподобання — УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), я, с. Схильність до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимсь як таким, що відповідає смакам, бажанням, настроям і т. ін. Вона [естетика] .. аналізує чуття естетичного уподобання (І. Словник української мови у 20 томах
  6. уподобання — (вподобання), -я, с. Схильність до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимсь як таким, що відповідає смакам, бажанням, настроям і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. уподобання — ЛЮБО́В до чого (підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось), ІНТЕРЕ́С, ПРИ́СТРАСТЬ, СХИ́ЛЬНІСТЬ, УПОДО́БА (ВПОДО́БА), УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), ЗАХО́ПЛЕННЯ чим (чим-небудь), ЗАХО́ПЛЕНІСТЬ чим, ВІ́ДДАНІСТЬ чому, ХО́БІ... Словник синонімів української мови
  8. уподобання — Уподо́бання, -ння; -бання, -бань і -баннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. уподобання — УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), я, с. Схильність до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимсь як таким, що відповідає смакам, бажанням, настроям і т. ін. Вона [естетика].. аналізує чуття естетичного уподобання (Фр. Словник української мови в 11 томах