1. Словник української мови у 20 томах

уподобання

УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), я, с.

Схильність до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимсь як таким, що відповідає смакам, бажанням, настроям і т. ін.

Вона [естетика] .. аналізує чуття естетичного уподобання (І. Франко);

Знайомство Міцкевича з Пушкіним .. незабаром перейшло в дружбу. Основами цієї дружби були спільність літературних інтересів та уподобань, любов до народу й до народності в літературі (М. Рильський);

[Францишка:] Скажіть мені лишень, мій пане, що за людина цей граф? Які в його, взагалі, вподобання?.. (І. Кочерга);

Я знав її уподобання і завжди привозив з Москви гарну пудру (Ю. Яновський);

Оглянула [Ляля] товаришів. Які різні люди сиділи перед нею! З різними нахилами, з різними уподобаннями... (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уподобання — уподобання (228) < польськ. upodobanie — задоволення, приємність [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. уподобання — уподо́бання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. уподобання — (естетичне) смак; ФР. потяг, прихильність, прив'язання, слабість <н. мати уподобання>; п! СИМПАТІЯ. Словник синонімів Караванського
  4. уподобання — Бажання, вподобання, зацікавленість, зацікавлення, нахил, смак, смаківщина, схильність Словник синонімів Вусика
  5. уподобання — [ўподобан':а] = вподобання -н':а, ор. -ан' Орфоепічний словник української мови
  6. уподобання — (вподобання), -я, с. Схильність до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимсь як таким, що відповідає смакам, бажанням, настроям і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. уподобання — ЛЮБО́В до чого (підвищений внутрішній потяг до чого-небудь, сильне бажання зайнятися чимось), ІНТЕРЕ́С, ПРИ́СТРАСТЬ, СХИ́ЛЬНІСТЬ, УПОДО́БА (ВПОДО́БА), УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), ЗАХО́ПЛЕННЯ чим (чим-небудь), ЗАХО́ПЛЕНІСТЬ чим, ВІ́ДДАНІСТЬ чому, ХО́БІ... Словник синонімів української мови
  8. уподобання — Уподо́бання, -ння; -бання, -бань і -баннів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. уподобання — УПОДО́БАННЯ (ВПОДО́БАННЯ), я, с. Схильність до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимсь як таким, що відповідає смакам, бажанням, настроям і т. ін. Вона [естетика].. аналізує чуття естетичного уподобання (Фр. Словник української мови в 11 томах