уподобати

УПОДО́БАТИ (ВПОДО́БАТИ), аю, аєш, док., кого, що.

Виявити уподобання.

Нашій Івзі полегшало на душі, що суддя уподобав її бублики і сьогодні усе діло зробить (Г. Квітка-Основ'яненко);

Черевань більш од усіх уподобав Кирила Тура; усе реготав із його вигадок (П. Куліш);

[Меценат:] Ти її [ліру] дістанеш в дар від мене, коли вподобаєш. Торкни їй струни (Леся Українка);

Він так уподобав фах розвідника і так досконало вивчив свою справу, що міг пробратися до самої стоянки ворога (С. Скляренко);

// Пройнятися симпатією до кого-небудь, почуттям, близьким до кохання.

Не вподобав козак дівки, пішов до вдовиці (П. Чубинський);

Ще й сімнадцяти років не минуло їй, як нагледів десь біля криниці дівчину парубок Степан, уподобав, сам сподобавсь, висватав та й повіз у село (Л. Яновська);

Уподобала [дівчина] Гайсина з першого погляду (П. Панч);

// Вважаючи придатним для чого-небудь, обрати.

Козак Савлук ходив, ходив – і набрів оцей низкоділ [низькоділ], де тепер село; та чи він уподобав, чи то вже ноги одходив, оселився тут (Марко Вовчок);

На вокзалі Галочка уподобала місце, звідки кожен, хто виходив з поїзда, міг її помітити (Ю. Яновський);

Коли ж Кий повертався, прибув на Дунай і уподобав місце, і збудував малий городок і хотів осісти в ньому (з легенди);

* Образно. Гарячий, сухий і пиловий хамсин [вітер] уподобав собі долину Нілу в Єгипті (з наук.-попул. літ.).