1. Словник української мови Грінченка

упокорити

Упоко́рити, -ся

см. упокорювати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упокорити — упокорити (13) < польськ. upokorzyć — принизити [MО,V] Словник з творів Івана Франка
  2. упокорити — упоко́рити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. упокорити — УПОКО́РИТИ див. упоко́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. упокорити — див. упокорювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. упокорити — ПРИБО́РКАТИ (підкорити своєму впливові, закликати до порядку якусь людину, перев. непокірну або небезпечну для інших), ПРИКРУТИ́ТИ, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), УПОКО́РИТИ (ВПОКО́РИТИ), УКО́СЬКАТИ (ВКО́СЬКАТИ) розм., ОГО́ВТАТИ (ОБГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови
  6. упокорити — УПОКО́РИТИ див. упоко́рювати. Словник української мови в 11 томах