упоряджати
УПОРЯДЖА́ТИ (ВПОРЯДЖА́ТИ), а́ю, а́єш і УПОРЯ́ДЖУВАТИ (ВПОРЯ́ДЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УПОРЯДИ́ТИ (ВПОРЯДИ́ТИ), джу́, ди́ш, док., що.
1. Давати лад чому-небудь, забезпечувати всім необхідним.
Усе своє життя княгиня Ольга упоряджала Русь, дбала, щоб була вона ціла й несхитна (С. Скляренко);
// Прибирати, готувати що-небудь.
Ви .. слізно благаєте нову господарку швидше вирядити за яким-небудь приводом своїх давніх мешканців двох кімнат та впорядити їх задля нового (Л. Яновська);
// Придбати що-небудь, забезпечити чим-небудь.
[Марії] вільніше тупер узяти кредитування, щоб упорядити на прийдешню зиму .. пристойне пальто (В. Підмогильний).
2. Влаштовувати, організовувати що-небудь.
Енея веде [Дидона] до палацу, Упоряджає офіри безсмертним богам одночасно (М. Зеров);
Другий рік уже, як міська інтелігенція лагодиться впорядити спектакль (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)