упорядкований
УПОРЯДКО́ВАНИЙ (ВПОРЯДКО́ВАНИЙ), а, е.
1. Дієпр. пас. до упорядкува́ти.
Словник українсько-російський.., зібраний редакцією “Киевской старины” і упорядкований Б. Грінченком, свого часу заслужив чималу славу (М. Рильський);
// упорядко́вано, безос. пред.
Завдяки зусиллям Василя Григоровича було зібрано й упорядковано дві книги народознавчого матеріалу, які побачили світ як V-ий та ХII-ий томи “Праць Товариства дослідників Волині” (з наук.-попул. літ.);
Є надія, що невдовзі буде впорядковано літературну спадщину відомого греко-католицького діяча Йосипа Сліпого (з газ.).
2. у знач. прикм. Який має належний порядок, лад.
Традиційна книжна літературна мова, як і раніше, не мала [на кінець XVII ст.] єдиних, упорядкованих правил (з наук. літ.);
Лексика кожної окремої мови являє собою самостійну, до певної міри замкнуту, внутрішньо упорядковану і оригінально організовану систему (з наук. літ.);
// Який має все необхідне для нормального життя, праці і т. ін.
Створення для людини впорядкованого житла – це створення для неї умов збільшення тривалості життя, поліпшення її здоров'я (з публіц. літ.);
З кожним днем все красивішим і упорядкованішим стає місто-герой Київ (з газ.);
Людина юрби, опинившись у більш чи менш упорядкованому суспільстві, зовсім не проймається тим, чого коштував цей прогрес попереднім поколінням (з наук. літ.);
// Добре організований, налагоджений.
[Лікар:] Спокійне, впорядковане життя – найкращий лік проти всяких справжніх і можливих хвороб (Леся Українка);
// спец. Який характеризується певною послідовністю, черговістю чогось, в якому виражається якась закономірність і т. ін.
Упорядкований рух електричних зарядів;
Під кристалічністю капілярів розуміють упорядковане (паралельне) розміщення макромолекул (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)