упорядкований

УПОРЯДКО́ВАНИЙ (ВПОРЯДКО́ВАНИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. до упорядкува́ти.

Словник українсько-російський.., зібраний редакцією “Киевской старины” і упорядкований Б. Грінченком, свого часу заслужив чималу славу (М. Рильський);

// упорядко́вано, безос. пред.

Завдяки зусиллям Василя Григоровича було зібрано й упорядковано дві книги народознавчого матеріалу, які побачили світ як V-ий та ХII-ий томи “Праць Товариства дослідників Волині” (з наук.-попул. літ.);

Є надія, що невдовзі буде впорядковано літературну спадщину відомого греко-католицького діяча Йосипа Сліпого (з газ.).

2. у знач. прикм. Який має належний порядок, лад.

Традиційна книжна літературна мова, як і раніше, не мала [на кінець XVII ст.] єдиних, упорядкованих правил (з наук. літ.);

Лексика кожної окремої мови являє собою самостійну, до певної міри замкнуту, внутрішньо упорядковану і оригінально організовану систему (з наук. літ.);

// Який має все необхідне для нормального життя, праці і т. ін.

Створення для людини впорядкованого житла – це створення для неї умов збільшення тривалості життя, поліпшення її здоров'я (з публіц. літ.);

З кожним днем все красивішим і упорядкованішим стає місто-герой Київ (з газ.);

Людина юрби, опинившись у більш чи менш упорядкованому суспільстві, зовсім не проймається тим, чого коштував цей прогрес попереднім поколінням (з наук. літ.);

// Добре організований, налагоджений.

[Лікар:] Спокійне, впорядковане життя – найкращий лік проти всяких справжніх і можливих хвороб (Леся Українка);

// спец. Який характеризується певною послідовністю, черговістю чогось, в якому виражається якась закономірність і т. ін.

Упорядкований рух електричних зарядів;

Під кристалічністю капілярів розуміють упорядковане (паралельне) розміщення макромолекул (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

упорядкований

Значення в інших словниках