1. Великий тлумачний словник сучасної мови

упорядкований

упорядко́ваний

(впорядкований), -а, -е.

1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до упорядкувати.

2》 у знач. прикм.Який має належний порядок, лад.

|| Який має все необхідне для нормального життя, праці і т. ін.

|| Добре організований, налагоджений.

|| спец. Який характеризується певною послідовністю, черговістю чогось, в якому виражається якась закономірність і т. ін.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упорядкований — упорядко́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. упорядкований — УПОРЯДКО́ВАНИЙ (ВПОРЯДКО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. до упорядкува́ти. Словник українсько-російський.., зібраний редакцією “Киевской старины” і упорядкований Б. Грінченком, свого часу заслужив чималу славу (М. Рильський); // упорядко́вано, безос. пред. Словник української мови у 20 томах
  3. упорядкований — ОРГАНІЗО́ВАНИЙ (добре налагоджений, планомірно спрямований на щонебудь), УПОРЯДКО́ВАНИЙ (ВПОРЯДКО́ВАНИЙ). Відомості ще з літа говорили, що Наливайко йде цілком організованою армією (І. Ле); Вони (бджоли та мурашки).. Словник синонімів української мови
  4. упорядкований — Упорядко́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. упорядкований — УПОРЯДКО́ВАНИЙ (ВПОРЯДКО́ВАНИЙ), а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до упорядкува́ти. Словник українсько-російський.., зібраний редакцією «Киевской старины» і упорядкований Б. Грінченком, свого часу заслужив чималу славу (Рильський, IX, 1962, 138). 2. у знач. Словник української мови в 11 томах