употай

УПО́ТАЙ (ВПО́ТАЙ), присл.

Потай, ховаючись, приховуючи.

Не приїжджав употемки употай, аби вночі заскочити обох (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. употай — присл., діал. Таємно, нишком.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. употай — Употай нар. Тайно, секретно.  Словник української мови Грінченка