1. Словник української мови у 20 томах

употай

УПО́ТАЙ (ВПО́ТАЙ), присл.

Потай, ховаючись, приховуючи.

Не приїжджав употемки употай, аби вночі заскочити обох (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. употай — присл., діал. Таємно, нишком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. употай — Употай нар. Тайно, секретно. Словник української мови Грінченка