употай

упо́тай

присл., діал.

Таємно, нишком.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. употай — УПО́ТАЙ (ВПО́ТАЙ), присл. Потай, ховаючись, приховуючи. Не приїжджав употемки употай, аби вночі заскочити обох (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  2. употай — Употай нар. Тайно, секретно. Словник української мови Грінченка