употай

Употай

нар. Тайно, секретно.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. употай — УПО́ТАЙ (ВПО́ТАЙ), присл. Потай, ховаючись, приховуючи. Не приїжджав употемки употай, аби вночі заскочити обох (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  2. употай — присл., діал. Таємно, нишком. Великий тлумачний словник сучасної мови