управити —
упра́вити 1 дієслово доконаного виду виконати, завершити якусь справу упра́вити 2 дієслово доконаного виду вставити щось, закріплюючи
Орфографічний словник української мови
управити —
I див. управляти I. II див. вправляти I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
управити —
ОБРОБЛЯ́ТИ (готувати землю для посіву, садіння чого-небудь, виконувати цикл сільськогосподарських робіт на полі, городі і т. ін.), ПО́РАТИ, ОБРО́БЛЮВАТИ рідше, УПРАВЛЯ́ТИ (ВПРАВЛЯ́ТИ) розм. — Док.: оброби́ти, попо́рати, упорати, упра́вити (впра́вити).
Словник синонімів української мови
управити —
УПРА́ВИТИ¹ див. управля́ти¹. УПРА́ВИТИ² див. вправля́ти¹.
Словник української мови в 11 томах
управити —
Управити, -ся см. управляти, -ся.
Словник української мови Грінченка