управити

Управити, -ся

см. управляти, -ся.

Значення в інших словниках

1. управити — упра́вити 1 дієслово доконаного виду виконати, завершити якусь справу упра́вити 2 дієслово доконаного виду вставити щось, закріплюючи  Орфографічний словник української мови
2. управити — УПРА́ВИТИ¹ див. управля́ти¹. УПРА́ВИТИ² див. вправля́ти¹.  Словник української мови у 20 томах
3. управити — I див. управляти I. II див. вправляти I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. управити — ОБРОБЛЯ́ТИ (готувати землю для посіву, садіння чого-небудь, виконувати цикл сільськогосподарських робіт на полі, городі і т. ін.), ПО́РАТИ, ОБРО́БЛЮВАТИ рідше, УПРАВЛЯ́ТИ (ВПРАВЛЯ́ТИ) розм. — Док.: оброби́ти, попо́рати, упорати, упра́вити (впра́вити).  Словник синонімів української мови
5. управити — УПРА́ВИТИ¹ див. управля́ти¹. УПРА́ВИТИ² див. вправля́ти¹.  Словник української мови в 11 томах