управляти
Управляти, -ляю, -єш
сов. в. управити, -влю, -виш, гл.
1) Вставлять, вставить, вдѣлать. Вподовж стіни управлена.... рулка. Мнж. 134.
2) Покончить, сдѣлать, убрать. Коситься легко.... за день і управили ті п'ятдесят, чи шо, десятин. Мнж. 127.
3) — до чого, у що́. Обучать, обучить чему. Наші хлібороби не дуже квапляться дітей своїх у ремество вправляти. К. (О. 1861. І. 313).
Словник української мови Грінченка