управляння

УПРАВЛЯ́ННЯ¹ (ВПРАВЛЯ́ННЯ), я, с., розм.

Дія за знач. управля́ти¹ і управля́тися¹.

Схопився Тугокопилий як ошпарений. Схопився та мерщій до вікна, чи світає? Чи пора у двір гукати, сонливих робітничків на вправляння з худобою підіймати? (О. Ковінька).

УПРАВЛЯ́ННЯ² див. вправля́ння¹.

Значення в інших словниках

1. управляння — управля́ння 1 іменник середнього роду виконання якоїсь роботи, справи розм. управля́ння 2 іменник середнього роду виправлення вивихів тощо  Орфографічний словник української мови
2. управляння — I (вправляння), -я, с., розм. Дія за знач. управляти I і управлятися I. II див. вправляння I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. управляння — УПРАВЛЯ́ННЯ¹ (ВПРАВЛЯ́ННЯ), я, с., розм. Дія за знач. управля́ти¹ і управля́тися¹. Схопився Тугокопилий як ошпарений. Схопився та мерщій до вікна, чи світає? Чи пора у двір гукати, сонливих робітничків на вправляння з худобою підіймати? (Ковінька, Кутя.., 1960, 115). УПРАВЛЯ́ННЯ² див. вправля́ння¹.  Словник української мови в 11 томах