упікатися
УПІКА́ТИСЯ (ВПІКА́ТИСЯ), а́юся, а́єшся, недок., УПЕКТИ́СЯ (ВПЕКТИ́СЯ), упечу́ся, упече́шся, док.
1. Добре пропікатися, ставати готовим (перев. про вироби з тіста).
Хліб ще не впікся (Сл. Б. Грінченка).
2. тільки док., перен., розм. Набриднути кому-небудь.
– Мабуть, уже той харпак дуже їм упікся, що одреклися од нього! (Грицько Григоренко);
Коли вже він, Максим, так впікся матері, то можна і щезнути на якусь часину з очей – він чоловік не гордий (М. Стельмах).
3. Проникати всередину чого-небудь (про розжарену, нетверду речовину).
Вугляр скрививсь – впеклась в живе смола (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)