Словник української мови у 20 томах

упіл

УПІ́Л, присл., діал.

Навпіл.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. упіл — присл., діал. Навпіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. упіл — Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл. Черк. у.  Словник української мови Грінченка