упіл

УПІ́Л, присл., діал.

Навпіл.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упіл — присл., діал. Навпіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. упіл — Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл. Черк. у. Словник української мови Грінченка