упіл

упі́л

присл., діал.

Навпіл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упіл — УПІ́Л, присл., діал. Навпіл. Словник української мови у 20 томах
  2. упіл — Упіл нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл. Черк. у. Словник української мови Грінченка