1. Словник української мови Грінченка

упіл

Упіл

нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл. Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упіл — УПІ́Л, присл., діал. Навпіл. Словник української мови у 20 томах
  2. упіл — присл., діал. Навпіл. Великий тлумачний словник сучасної мови