упімнення
УПІ́МНЕННЯ (ВПІ́МНЕННЯ), я, с., діал.
Дія за знач. упімну́ти.
Упімнення та кари, які накладали на нього вчителі за слабі поступи в науці.., ще тілько гірше роздражнювали його (І. Франко);
– Я прийшов пригадати тобі сповнити свою обіцянку. Себто отверезити тебе упімненням, щоб ішов ти до лікаря (О. Кобилянська).
Словник української мови (СУМ-20)