упімнення
УПІ́МНЕННЯ (ВПІ́МНЕННЯ), я, с., діал. Дія за знач. упімну́ти.
Упімнення та кари, які накладали на нього вчителі за слабі поступи в науці.., ще тілько гірше роздражнювали його (Фр., III, 1950, 73);
— Я прийшов пригадати тобі сповнити свою обіцянку. Себто отверезити тебе упімненням, щоб ішов ти до лікаря (Коб., III, 1956, 274).
Словник української мови (СУМ-11)