упімнути —
Впімну́ти, упімну́ти: — докорити, закинути [47] — докорити, закинути; упімнутися за своє: стати за своє, обстоювати своє [IV] — дорікнути, вказати на те, що хтось чогось не робив [1]
Словник з творів Івана Франка
упімнути —
упімну́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
упімнути —
Упімну́ти, упомина́ти. 1. Нагадувати (кому?), спонукати (кого?). На жаль, дідо Яків Кобилянський і батько його, греко- католицький пароху Микитинцях у Галичині, не подбав про те за життя, щоб диплом шляхетства заховався для одинака сина...
Українська літературна мова на Буковині
упімнути —
УПІМНУ́ТИ див. упомина́ти.
Словник української мови у 20 томах
упімнути —
див. упоминати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
упімнути —
Упімнути, -ся см. упоминати, -ся.
Словник української мови Грінченка