Словник української мови Грінченка

упіл

Упіл

нар. Пополамъ. Переломити руку, або ногу впіл. Черк. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. упіл — УПІ́Л, присл., діал. Навпіл.  Словник української мови у 20 томах
  2. упіл — присл., діал. Навпіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови