ураганний
УРАГА́ННИЙ, а, е.
1. Прикм. до урага́н 1.
Ураганний вітер зняв шалену снігову завірюху. Він виє, наче тисячі диких голодних звірів (М. Трублаїні);
Ураганної сили вітер в 11–12 балів подекуди позривав дахи з будівель (з наук.-попул. літ.);
// Стос. до урагану (у 1 знач.).
Сержант Орлюк ішов до операційного стола, хитаючись і заточуючись, як на палубі корабля в ураганному морі (О. Довженко);
Незамінну допомогу подають дослідникам ураганні сигнальні радіозонди (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Своєю силою схожий на ураган, шалений.
Весь день гримить артилерія. Перші хвилі атакуючих, притиснуті до землі її ураганним вогнем, лежать уже десь перед самим валом (О. Гончар);
[Броненосець] “Відмінник” почав ураганну стрілянину з усіх своїх грізних батарей (О. Донченко).
Словник української мови (СУМ-20)