ураховувати
УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УРАХУВА́ТИ (ВРАХУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що.
Брати до уваги, зважати на що-небудь.
Щорс говорив весело і голосно, ураховуючи значення кожного слова для бійців (О. Довженко);
Мати прекрасно враховувала тонкі психологічні особливості складної натури сина (О. Донченко);
Складаючи харчовий раціон, ураховують потребу організму в усіх поживних речовинах (з навч. літ.);
– Часу у нас не так багато. Самі знаєте, електростанція працює лише до дванадцяти. Прошу промовців урахувати це (А. Головко);
– Це план, можна сказати, канцеляриста Скоробреха, який все врахував, крім... війни (М. Стельмах);
Ти мусив врахувати, що Олександра неможливо вбити серед козаків – вони бережуть його (С. Тельнюк).
Словник української мови (СУМ-20)