ураховувати

УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УРАХУВА́ТИ (ВРАХУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., перех. Брати до уваги, зважати на що-небудь.

Щорс говорив весело і голосно, ураховуючи значення кожного слова для бійців (Довж., І, 1958, 207);

Мати прекрасно враховувала тонкі психологічні особливості складної натури сина (Донч., VI, 1957, 13);

— Часу у нас не так багато. Самі знаєте, електростанція працює лише до дванадцяти. Прошу промовців урахувати це (Головко, II, 1957, 545).

Значення в інших словниках

1. ураховувати — урахо́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ураховувати — Мати на увазі, зважати на, рахуватися з, брати до уваги <�відома>.  Словник синонімів Караванського
3. ураховувати — [ўраховуватие] = враховувати -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
4. ураховувати — УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УРАХУВА́ТИ (ВРАХУВА́ТИ), у́ю, у́єш, док., що. Брати до уваги, зважати на що-небудь. Щорс говорив весело і голосно, ураховуючи значення кожного слова для бійців (О.  Словник української мови у 20 томах
5. ураховувати — (враховувати), -ую, -уєш, недок., урахувати (врахувати), -ую, -уєш, док., перех. Брати до уваги, зважати на що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. ураховувати — ЗВАЖА́ТИ на кого-що і без додатка (брати до уваги кого-, що-небудь, надавати значення чомусь), УВАЖА́ТИ (ВВАЖА́ТИ) на кого-що, РАХУВА́ТИ що і без додатка, УРАХО́ВУВАТИ (ВРАХО́ВУВАТИ) що і без додатка, РАХУВА́ТИСЯ з ким-чим і без додатка...  Словник синонімів української мови