урегульовувати
УРЕГУЛЬО́ВУВАТИ (ВРЕГУЛЬО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УРЕГУЛЮВА́ТИ (ВРЕГУЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, док., що.
Робити певний порядок в чому-небудь, налагоджувати щось.
– Електрики нема, механізми шлюзових воріт не працюють, доводиться руками регулювати все... А як ви його врегулюєте, коли сорок шість кілометрів степу та бескеття тягнеться від головної споруди до центрального розподільника! (Іван Ле);
– Наш шановний зоотехнік забув і дорогу на ферму .. – Подивимось, чи так це... Врегулюємо, – кинув Шовкун (Я. Гримайло).
Словник української мови (СУМ-20)