урегульовувати
УРЕГУЛЬО́ВУВАТИ (ВРЕГУЛЬО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УРЕГУЛЮВА́ТИ (ВРЕГУЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, док., що.
Робити певний порядок в чому-небудь, налагоджувати щось.
– Електрики нема, механізми шлюзових воріт не працюють, доводиться руками регулювати все... А як ви його врегулюєте, коли сорок шість кілометрів степу та бескеття тягнеться від головної споруди до центрального розподільника! (Іван Ле);
– Наш шановний зоотехнік забув і дорогу на ферму .. – Подивимось, чи так це... Врегулюємо, – кинув Шовкун (Я. Гримайло).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урегульовувати — урегульо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- урегульовувати — (врегульовувати), -ую, -уєш, недок., урегулювати (врегулювати), -юю, -юєш, док., перех. Робити певний порядок у чому-небудь, налагоджувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- урегульовувати — УРЕГУЛЬО́ВУВАТИ (ВРЕГУЛЬО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УРЕГУЛЮВА́ТИ (ВРЕГУЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, док., перех. Робити певний порядок в чому-небудь, налагоджувати щось. Словник української мови в 11 томах