урегульовувати
УРЕГУЛЬО́ВУВАТИ (ВРЕГУЛЬО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УРЕГУЛЮВА́ТИ (ВРЕГУЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, док., перех. Робити певний порядок в чому-небудь, налагоджувати щось.
— Електрики нема, механізми шлюзових воріт не працюють, доводиться руками регулювати все… А як ви його врегулюєте, коли сорок шість кілометрів степу та бескеття тягнеться від головної споруди до центрального розподільника! (Ле, Міжгір’я, 1953, 262);
— Наш шановний зоотехнік забув і дорогу на ферму.. — Подивимось, чи так це… Врегулюємо, — кинув Шовкун (Грим., Незакінч. роман, 1962, 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урегульовувати — урегульо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- урегульовувати — УРЕГУЛЬО́ВУВАТИ (ВРЕГУЛЬО́ВУВАТИ), ую, уєш, недок., УРЕГУЛЮВА́ТИ (ВРЕГУЛЮВА́ТИ), ю́ю, ю́єш, док., що. Робити певний порядок в чому-небудь, налагоджувати щось. – Електрики нема, механізми шлюзових воріт не працюють, доводиться руками регулювати все... Словник української мови у 20 томах
- урегульовувати — (врегульовувати), -ую, -уєш, недок., урегулювати (врегулювати), -юю, -юєш, док., перех. Робити певний порядок у чому-небудь, налагоджувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови