1. Словник української мови в 11 томах

урегульований

УРЕГУЛЬО́ВАНИЙ (ВРЕГУЛЬО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до урегулюва́ти.

Перед ним [молодим Лімбахом] стелилася дорога до життя, щоправда, повного праці, але достатнього та урегульованого (Фр., IV, 1950, 252).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урегульований — урегульо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. урегульований — УРЕГУЛЬО́ВАНИЙ (ВРЕГУЛЬО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до урегулюва́ти. Перед ним [молодим Лімбахом] стелилася дорога до життя, щоправда, повного праці, але достатнього та урегульованого (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  3. урегульований — (врегульований), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до урегулювати. || урегульовано (врегульовано), безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови