урегульовуватися

УРЕГУЛЬО́ВУВАТИСЯ (ВРЕГУЛЬО́ВУВАТИСЯ), льо́вується, недок. УРЕГУЛЮВА́ТИСЯ (ВРЕГУЛЮВА́ТИСЯ), лю́ється, док.

Ставати врегульованим.

Настрій міністерських ешелонів надовго врегулювався (Я. Качура);

У міру того, як ці суспільні відносини врегульовуються нормами права, вони переростають в правовідносини (з наук. літ.).