урегіт

УРЕГІ́Т, у, ч., фарм.

Лікарський препарат, який застосовують при набряках, зумовлених серцево-судинною недостатністю, як сечогінний засіб; етакринова кислота.

Значення в інших словниках

1. урегіт — -у, ч. Лікарський засіб, що його застосовують при набряках, спричинених недостатністю кровообігу, розладі функції нирок; набряку мозку та легень.  Великий тлумачний словник сучасної мови