урегіт
УРЕГІ́Т, у, ч., фарм.
Лікарський препарат, який застосовують при набряках, зумовлених серцево-судинною недостатністю, як сечогінний засіб; етакринова кислота.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- урегіт — -у, ч. Лікарський засіб, що його застосовують при набряках, спричинених недостатністю кровообігу, розладі функції нирок; набряку мозку та легень. Великий тлумачний словник сучасної мови