урегіт

урегі́т

-у, ч.

Лікарський засіб, що його застосовують при набряках, спричинених недостатністю кровообігу, розладі функції нирок; набряку мозку та легень.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. урегіт — УРЕГІ́Т, у, ч., фарм. Лікарський препарат, який застосовують при набряках, зумовлених серцево-судинною недостатністю, як сечогінний засіб; етакринова кислота. Словник української мови у 20 томах