урезонювати

УРЕЗО́НЮВАТИ, юю, нюєш, недок., УРЕЗО́НИТИ, ню, ниш; наказ. сп. урезо́нь; док., кого, розм.

Умовляти, переконувати, доводячи що-небудь.

– Що це таке, я вас питаю? Ви хочете розвалити мені бригаду, позабирати від мене найкращих трактористів?! – Не трактористів, а тракториста, – спокійно урезонював Оксану агроном (О. Гончар);

Навіть коли батько або мати урезонюють її, вона здатна таке бовкнути, від чого немов кістка стає тобі поперек горла (Ю. Шовкопляс).

Значення в інших словниках

1. урезонювати — урезо́нювати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. урезонювати — [уреизон'уватие] -н'уйу, -н'уйеиш  Орфоепічний словник української мови
3. урезонювати — Упоминати, упімнути, повпоминати, див. напоумляти, здержувати, уговорювати, усовіщати  Словник чужослів Павло Штепа
4. урезонювати — -нюю, -нюєш, недок., урезонити, -ню, -ниш; наказ. сп. урезонь; док., перех., розм. Умовляти, переконувати, доводячи що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. урезонювати — УМОВЛЯ́ТИ (ВМОВЛЯ́ТИ) (впливати словами, просити згодитися на що-небудь), ПЕРЕКО́НУВАТИ, НАМОВЛЯ́ТИ до чого, на що, з інфін. і без додатка, СХИЛЯ́ТИ до чого, УГОВО́РЮВАТИ (ВГОВО́РЮВАТИ) розм., УГОВОРЯ́ТИ (ВГОВОРЯ́ТИ) розм. рідше, АГІТУВА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. урезонювати — УРЕЗО́НЮВАТИ, юю, нюєш, недок., УРЕЗО́НИТИ, ню, ниш; наказ. сп. урезо́нь; док., перех., розм. Умовляти, переконувати, доводячи що-небудь. — Що це таке, я вас питаю? Ви хочете розвалити мені бригаду, позабирати від мене найкращих трактористів?!...  Словник української мови в 11 томах