Словник української мови у 20 томах

уривочок

УРИ́ВОЧОК, чка, ч.

Зменш.-пестл. до ури́вок.

Тонкий голосок її [Одарочки] то бринів, як струна, .. то рвався, переливаючись, то нижче, то вище, і вона складала з тих голосних уривочків довгий разок пісні (Панас Мирний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. уривочок — ури́вочок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. уривочок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до уривок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. уривочок — УРИ́ВОЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до ури́вок. Тонкий голосок її [Одарочки] то бринів, як струна,.. то рвався, переливаючись, то нижче, то вище, і вона складала з тих голосних уривочків довгий разок пісні (Мирний, І, 1954, 252).  Словник української мови в 11 томах
  4. уривочок — Уривок, -вка м. Обрывокъ, отрывокъ. ум. уривочок.  Словник української мови Грінченка