уривочок
УРИ́ВОЧОК, чка, ч.
Зменш.-пестл. до ури́вок.
Тонкий голосок її [Одарочки] то бринів, як струна, .. то рвався, переливаючись, то нижче, то вище, і вона складала з тих голосних уривочків довгий разок пісні (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)