урожаїтися
УРОЖА́ЇТИСЯ (ВРОЖА́ЇТИСЯ), а́їться, недок. і док.
Давати урожай; ставати родючим.
Вода напувала землю, щоб урожаїлась вона, перетворюючись у пару, давала силу машинам, вгамовувала спрагу (із журн.);
Закарпатці дожилися до того, що завозять звідусіль навіть те, що мало б урожаїтися під кожним тином, – картоплю, капусту, цибулю, буряк, моркву (з газ.);
Від чого ж буде врожаїтися нива? (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)