уруми

УРУ́МИ, ів, мн. (одн. уру́м, а, ч.).

Тюркомовні греки, що переселилися з Криму в Північне Приазов'я.

В Україні живуть, крім українців і росіян, ще білоруси, поляки, болгари, чехи, євреї, греки, молдавани, угорці, гагаузи, уруми, караїми і чимало представників інших народів (з навч. літ.);

Грекомовних християн румеїв і тюркомовних християн – урумів переселив з Криму у Північне Приазов'я ще О. В. Суворов (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. уруми — -ів, мн. Тюркомовні греки, що переселилися в Північне Приазов'я з Криму разом з румеями, а також з Туреччини на Кавказ і Передкавказзя (у 18-19 ст.).  Великий тлумачний словник сучасної мови