уруми

уру́ми

-ів, мн.

Тюркомовні греки, що переселилися в Північне Приазов'я з Криму разом з румеями, а також з Туреччини на Кавказ і Передкавказзя (у 18-19 ст.).

Значення в інших словниках

1. уруми — УРУ́МИ, ів, мн. (одн. уру́м, а, ч.). Тюркомовні греки, що переселилися з Криму в Північне Приазов'я. В Україні живуть, крім українців і росіян, ще білоруси, поляки, болгари, чехи, євреї, греки, молдавани, угорці, гагаузи, уруми...  Словник української мови у 20 томах