урухомлювати

УРУХО́МЛЮВАТИ (ВРУХО́МЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УРУХО́МИТИ (ВРУХО́МИТИ), млю, миш, док., кого, що.

Зробити рухомим, рухомішим.

Нас врухомлювало банальне почуття протиріччя, що виросло з недовіри до тієї гучної ясності, яка .. навіки закарбовує в умовах сучасників не істину, але образ цілої генерації .. “титанів” та “геніїв” (з наук. літ.);

І в цім заслуга війни – вона оголює і урохомлює правду (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. урухомлювати — урухо́млювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. урухомлювати — Пускати в рух <�дію>, вводити в дію; (мотор) заводити, запускати; (справу) давати хід чому, п. ф. УРУХОМЛЮВАТИСЯ, приходити в рух.  Словник синонімів Караванського
3. урухомлювати — -юю, -юєш, недок., урухомити, -омлю, -омиш, док., перех. Приводити в рух.  Великий тлумачний словник сучасної мови