урухомлювати

урухо́млювати

-юю, -юєш, недок., урухомити, -омлю, -омиш, док., перех.

Приводити в рух.

Значення в інших словниках

1. урухомлювати — урухо́млювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. урухомлювати — Пускати в рух <�дію>, вводити в дію; (мотор) заводити, запускати; (справу) давати хід чому, п. ф. УРУХОМЛЮВАТИСЯ, приходити в рух.  Словник синонімів Караванського
3. урухомлювати — УРУХО́МЛЮВАТИ (ВРУХО́МЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УРУХО́МИТИ (ВРУХО́МИТИ), млю, миш, док., кого, що. Зробити рухомим, рухомішим. Нас врухомлювало банальне почуття протиріччя, що виросло з недовіри до тієї гучної ясності, яка ..  Словник української мови у 20 томах