урюк
УРЮ́К, у, ч.
1. Плоди абрикоси, висушені з кісточкою.
Коли ж зимою плов запахкотить З урюком, що палає, мов жаринки, Він візьме в пучку рису – І на мить Відчує літній присмак соломинки (П. Воронько).
2. Місцева назва абрикоси (у 1 знач.).
Це вже й не було міжгір'я, а неглибока долина з положистими схилами, зарослими урюком, ліщиною .. та буйними хащами малини (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)