урятовуватися

УРЯТО́ВУВАТИСЯ (ВРЯТО́ВУВАТИСЯ), о́вуюся, о́вуєшся, недок., УРЯТУВА́ТИСЯ (ВРЯТУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док.

Діючи відповідним чином, позбавлятися, уникати якоїсь загрози, небезпеки, загибелі; виходити з дуже важкого, скрутного становища.

Їх [месників] попередили, та пізно... Рятунку не було вже їм од смерті пазурів залізних... Урятувалось тільки сім... (В. Сосюра);

Загинув у бою командир їхнього вагону .. Іван Петриченко, а вони оце лише чудом врятувалися в морі (О. Гончар);

// перен. Звільнятися від чогось небажаного, неприємного, уникати того, що заважає, пригнічує, мучить.

Хотіла в роботі забутись, урятуватись, щоб не одразу збагнути весь жах дійсності (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. урятовуватися — урято́вуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. урятовуватися — див. позбуватися  Словник синонімів Вусика
3. урятовуватися — (врятовуватися), -овуюся, -овуєшся, недок., урятуватися (врятуватися), -уюся, -уєшся, док. Діючи відповідним чином, позбавлятися, уникати якоїсь загрози, небезпеки, загибелі; виходити з дуже скрутного становища. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. урятовуватися — УРЯТО́ВУВАТИСЯ (ВРЯТО́ВУВАТИСЯ), о́вуюся, о́вуєшся, недок., УРЯТУВА́ТИСЯ (ВРЯТУВА́ТИСЯ), у́юся, у́єшся, док. Діючи відповідним чином, позбавлятися, уникати якоїсь загрози, небезпеки, загибелі; виходити з дуже важкого, скрутного становища.  Словник української мови в 11 томах