Словник української мови у 20 томах

урізноманітнювати

УРІЗНОМАНІ́ТНЮВАТИ (ВРІЗНОМАНІ́ТНЮВАТИ), юю, юєш, недок., УРІЗНОМАНІ́ТНИТИ (ВРІЗНОМАНІ́ТНИТИ), ню, ниш, док., що.

Робити різноманітним, надавати різноманітності чому-небудь.

В сучасній українській літературній мові, як і в мовах інших .. націй, посилилася роль публіцистичного і наукового стилів, елементи яких проникають в структурну тканину всіх інших стильових і жанрових різновидів, урізноманітнюючи й збагачуючи їх виразові можливості (з наук. літ.);

Вони [ліричні відступи] значно пожвавлюють твір, урізноманітнюють його художню та ідейну палітру (із журн.);

Використовуючи додаткові конструктивні елементи, архітектори можуть урізноманітнювати інтер'єр (з наук. літ.);

Він [Т. Шевченко] умів сюжетно поєднати пісенні мотиви, урізноманітнити їхні смислові відтінки (з наук. літ.);

Вдалий добір синонімів урізноманітнює і збагачує мову, робить її виразнішою, дає можливість повніше і точніше оформити думку (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. урізноманітнювати — урізномані́тнювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. урізноманітнювати — -юю, -юєш, недок., урізноманітнити, -ню, -ниш, док., перех. Робити різноманітним, надавати різноманітності чому-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. урізноманітнювати — УРІЗНОМАНІ́ТНЮВАТИ, юю, юєш, недок., УРІЗНОМАНІ́ТНИТИ, ню, ниш, док., перех. Робити різноманітним, надавати різноманітності чому-небудь.  Словник української мови в 11 томах