Словник української мови у 20 томах

уселятися

УСЕЛЯ́ТИСЯ див. вселя́тися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. уселятися — уселя́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. уселятися — ВСЕЛЯ́ТИСЯ (УСЕЛЯ́ТИСЯ) (займати квартиру — приміщення, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИСЯ (УЛАШТО́ВУВАТИСЯ), ЗУПИНЯ́ТИСЯ (на деякий час). — Док.: всели́тися (усели́тися), влаштува́тися (улаштува́тися), зупини́тися.  Словник синонімів української мови
  3. уселятися — Уселятися, -ляюся, -єшся сов. в. усели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. На їй Господь вселився і вовіки буде жити. К. Псал. 151. Вселилась панночка. МВ. (О. 1862. ІІІ. 44). Терпи лихо, що вселилося. МВ. (О. 1862. І. 75).  Словник української мови Грінченка