уселяти

УСЕЛЯ́ТИ див. вселя́ти.

Значення в інших словниках

1. уселяти — уселя́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. уселяти — <�ВСЕЛЯТИ > селити, поселяти, вселювати; (думку) навівати, навіювані, уроювати, надихати, накликати; (страх) сіяти, прищеплювати, збуджувати.  Словник синонімів Караванського
3. уселяти — ВСЕЛЯ́ТИ (УСЕЛЯ́ТИ) (поміщати на проживання в квартиру, будинок), ВЛАШТО́ВУВАТИ (УЛАШТО́ВУВАТИ), РОЗКВАРТИРО́ВУВАТИ, ПОСЕЛЯ́ТИ. — Док.: всели́ти (усели́ти), влаштува́ти (улаштува́ти), розквартирува́ти, посели́ти.  Словник синонімів української мови