Словник української мови у 20 томах

усиновлюваний

УСИНО́ВЛЮВАНИЙ (ВСИНО́ВЛЮВАНИЙ), а, е.

Дієпр. пас. до усино́влювати.

Для всиновлення необхідно, якщо цього вимагає законодавство тієї Договірної Сторони, громадянином якої є всиновлюваний, – згода всиновлюваного, його законного представника та дозвіл компетентного державного органу (з мови документів);

Для усиновлення потрібна письмова згода усиновлюваних, якщо вони досягли 10-річного віку (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)