усиновлюваний
УСИНО́ВЛЮВАНИЙ (ВСИНО́ВЛЮВАНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до усино́влювати.
Для всиновлення необхідно, якщо цього вимагає законодавство тієї Договірної Сторони, громадянином якої є всиновлюваний, – згода всиновлюваного, його законного представника та дозвіл компетентного державного органу (з мови документів);
Для усиновлення потрібна письмова згода усиновлюваних, якщо вони досягли 10-річного віку (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)