усмирення

УСМИ́РЕННЯ, я, с., рідко.

Дія за знач. усмиря́ти.

Дедалі актуальнішим ставало завдання усмирення “бунтівників”, “черні”, тобто соціальних низів, рух яких набирав загрозливого розмаху (з наук.-попул. літ.);

А потім, як чикилдихи обіжреться, засне і хропе на все пекло, як становий після усмирення бунтівників (з наук. літ.).